Барякін Микола Васильович Народився 30 грудня 1922 року в Нежитіно. 11 серпня 1941 року був призваний в армію по спец набору в м. Кірові. В 1942 році отримав звання лейтенанта і був відправлений на Калінінський фронт в район м. Ржева в Третю стрілецьку дивізію 399-го стрілецького полку. Під його командуванням знаходився взвод 82-мм мінометів, під час поранення командира роти прийняв керівництво на себе. Отримав осколкове поранення. В грудні 1942 року йому достроково було присвоєно звання старшого лейтенанта і він офіційно був назначений командиром роти. Брав участь в звільненні Харкова та Полтави. В 1943 році Форсували Сіверський Донець і увійшли в Бєлгород, брав участь в Курській битві, а також у форсуванні Дніпра західніше Дніпропетровська. Під Кіровоградом отримав серйозне поранення і був госпіталізований і санітарним ешелоном перевезений в м. Сталінськ (Новокузнецьк), де йому прочистили рану. В 1944 році був направлений в м. Тамбов на курси офіцерського складу, де він і зустрів День перемоги.