Єлізаров Леонід Борисович (1924 року народження) був покликаний в Вольську військову школу № 2 5 травня 1942. На початку липня, у зв'язку з важким становищем на фронті курсанти були направлені пішки з Вольська під Сталінград. Пересувалися тільки вночі. Леонід Борисович був зарахований до піхотної дивізії в окрему розвідроту. Дуже небезпечними були розвідувальні операції, адже при найменшому звуці, сигналі, німці відкривали вогонь і обстрілювали розвідників... В одній з таких «вилазок» Леонід Борисович отримав серйозне поранення в руку. Була потрібна госпіталізація. Він і його товариш були переправлені в тил. Близько 2 місяців він пробув у госпіталі в м. Саратов. Після одужання Леоніду запропонували продовжити навчання у військовому училищі. У 1944 році Єлізаров Л. Б закінчив навчання і подальшу службу проходив в обложному полку. Звідти його перевели до штабу. З цим штабом Леонід Борисович потрапляє спочатку до Львова, потім до Харкова, де його і демобілізують в 50-х роках. 8,5 років у цілому Єлізаров Л.Б. прослужив строкової службою. У жовтні 1970 року Єлізаров Л.Б. звільняється зі званням майора. Донині він проживає в Дніпропетровську зі своєю дружиною Лідією Пилипівною.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк - Днепропетровск"