Фінк Юрій Андрійович народився в Білорусії. Батьків своїх непам'ятає бо вони загинули в перші дні війни (21 – 22 червня 1941 року). З бійцями, відступаючими в Білоруські ліси, він потрапив до партизанського загону. Там йому дали ім'я Юрій. В 6 років він вже був членом партизанського загону. Через два року, коли йому було 8 років, за підрив залізничного мосту його було нагороджено медаллю «За відвагу». Через деякий час при виконанні бойового завдання разом з дівчиною, якій було 16 років, потрапив у полон. Їх катували, а потім закрили в холодному сараї. Партизани викрали їх коли дізнались про це. Дівчину врятувати не вдалося, а Юрій залишився жити. В цьому партизанському загоні йго прийняли до піонерської організації, хоча він був непіонерського віку. В 1943 році Юрій з військами потрапив до Ленінграду, приймав участь у його захисті. Після звільнення міста Ленінград війська просувалися вперед до Берліну, звільняючи міста і села на своєм шляху. Під Кенізбергом Юрій був тяжко поранений. Три довгих місяці пролежав він у госпіталі. Після одужання Юрій повернувся до до рідної частини. Він також приймв участь при взятті та визволенні міста Берлін. До 1947 року частина Юрія знаходилась у Німеччині. Потім їх перевели у Дніпропетровську облась. Про Юрія дізналася сім'я старих комуністів у них був син Юрій, який загинув під час Великої Вітчизняної війни. І Ольга Фінк взяла Юрія до себе, всиновила й виховувала його як рідного. Згодом Юрій Андрійович закінчив середню школу № 12 та Металургійний інститут. Але й зараз Юрій Андрійович підтримує зв'язки зі своїми бойовими товаришами. У Юрія Андрійовича 12 бойових нагород.