Це мій дідусь по матері - Гиренко Василь Купріянович. Народився 14 січня 1913 р. у с. Кірове, Немирівського району, Вінницької області, Україна (УРСР). На фронт був призваний 9 березня 1944 р. Плисковецьким РВК Погребищенського р-ну Вінницької обл. За участь у ДСВ був нагороджений: "Медаллю за Відвагу", за вдалу участь у форсуванні р. Опава у Чехії, та "Орденом Червоної Зірки" ІІ ступеня 6 квітня 1985 р. Під час ДСВ перебував у полоні, з якого вдалось втекти, однак, з розповіді діда при житті, перебуваючи в оточенні, документи заховав в полі. Отримав поранення у щоку. Звістку про перемогу зустрів у Празі, після чого повернувся додому. Помер 2 листопада 2002 р. Про війну мені розповідав чимало. Дуже любив автомобілі. Серед найвідоміших марок автомобілів того часу у дідуся в різний час були: ЗИС  - 101, "Победа", "Москвич 401". Для мене він назавжди залишиться героєм - переможцем. Я ним гордився, горжуся і ніколи не перестану гордитись. Мої діти теж ним гордяться.