Мій прадідусь, Клименко Григорій Федорович 1918 року народження, був призваний до лав Радянської армії у 1938 році.

    Служив у Москві, а саме в Кремлі. Восени 1941 року його строкова служба закінчувалася, але  7 листопада зі святкового параду на Червоній площі він пішов добровольцем на фронт.

     Воював на Білоруському фронті, а також  тримав оборону Ленінграда. В боях був важко поранений у плече. Лежав у госпіталі, який було евакуйовано з Ленінграду по "єдиній дорозі життя" через Ладожське озеро за один день до початку блокади Ленінграда.

    Після одужання повернувся до лав Червоної армії. Воював до осені 1944 року, до того моменту поки не був поранений у ногу. Через інвалідність був  демобілізований у званні старшого лейтенанта.

      Був нагороджений медаллю за "Відвагу", двома орденами червоної зірки I і ІI ступеня. У мирний час був нагороджений медаллю до 25-річчя Перемоги, 30-річчя Перемоги та 50-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною. За два роки до смерті був нагороджений орденом ім. Б. Хмельницького​​.

Помер прадідусь 14 жовтня 2002 року.