"В.І.Щербина народився 25 лютого 1913 року в с. Коломійці. Тут пройшли дитячі і юнацькі літа Щербини. Закінчивши Покровську симерічну школу, Василь Іларіонович певний час працював заступником голови сільської ради,брав активну участь в громадському житті села. З 1935 року Щербина - в Червоній Армії. У 1938 році він закінчив Владивостоцьке військове піхотне училище. З листопада 1941 року В.І.Щербина перебував у діючій армії - брав участь у боях за Москву. З перших місяців Великої Вітчизняної Війни наш земляк з села Коломійці перебуває у діючій армії. Вміло командує ротою, бата-льйоном, потім - механізованим полком. В.І.Щербина бере участь в оборонних боях 1941 - 1942 років, у визволенні Бєлгорода, Харко¬ва, Краснограда, в форсуванні Дніпра і визволенні рідної Дніпропе-тровщини. У вересні 1943 року розгорнулася велика битва за Дніпро. По всьому фронту радянські війська переслідували ворога. Фашисти в безсилій люті висаджували в повітря мости,руйнували шляхи,спалювали міста і села. Надвечір 23 вересня 1943 року батальйон капітана Щербини першим вийшов до Дніпра в 150 кілометрах південніше Дніпропетровська у районі населених пунктів Старий Орлик і Новий Орлик. Василь Іларіонович неодноразово пригадував ті далекі вересневі дні 1941-го, коли командир дивізії генерал-майор Морозов викликав його до телефону і поставив бойове завдання:опівночі на підручних засобах форсувати Дніпро. В ніч на 24 вересня батальйон непомітно вийшов у район переправи і зосередився в зарослях біля самого Дніпра. Було відносно тихо,лише зрідка автоматні й кулеметні черги й поодинокі вибухи снарядів свідчили про те,що там,на правому березі,причаївся ворог. О першій ночі особовий склад батальйону на плотах і рибальських човнах безшумно відплив від берега. Низько над річкою слався туман. Про¬сувались дуже тихо. Та на самій середині Дніпра ворог виявив батальйон і,посилаючи в небо освітлювальні ракети,відкрив по бійцях вбивчий кулеметний,а згодом і мінометно - артилерійський вогонь. В одну мить осколком снаряда пробило борт човна,на якому з штабом переправлявся В.І.Щербина. Метрів за 150 від берега човен став тонути,і всі,хто в ньому був,мусили вплав діставатися до суші. Під свист куль і снарядів,під прикриттям темряви,бійці вибралися на правий берег і з гучними вигуками „Ура-а-а!” дружно атакували бойову охорону ворога,потім ввірвалися в село Погрібне^де засів батальйон противника. До ранку в селі не лишилося жодного фашиста. В результаті навальної,сміливої атаки 85 фашистів було знищено,90 взято в по лон,захоплено 5 гармат,9 кулеметів, 12 автомашин,30 повозок,а також склади з боєприпасами,продовольством. Зі сходом сонця запеклий бій розгорівся на захід від села. Фашисти в кількості 500 чоловік мотопіхоти, маючи на озброєнні 20 танків, бронемашин, підтримувані ураганним вогнем мінометів та артилерії,контратакували батальйон, намагаючись скинути його в Дніпро. Запеклий бій тривав увесь день . При підтримці нашої артилерії,грізних „катюш”, було відбито 11 контратак ворога. З настанням темряви фашисти вирішили обезглавити батальйон. Близько 25 головорізів прорвалися в розташування командного пункту і стали оточувати його. В рукопашній сутичці 13 фашистів було вбито,3 взято в полон,решта - втекла. Чотири доби батальйон Щербини вів безперервний бій,крок за кроком просуваючись вперед. Сотні трупів лишились на полі бою. Навіть діставши поранення,командир батальйону залишався в строю,прагнучи виконати бойове завдання. За вмілу організацію форсування Дніпра, захоплення й утримання плацдарму на його правому березі і виявлені при цьому героїзм і мужність командиру батальйону В. І. Щербині присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Спогади записала учениця КЗО «СЗШ №69» 10-Б класу, Голомоз Ірина"

Страница солдата создана «Бессмертный Полк – Днепропетровск»