Адам Васильович, 1911 р., народився в с. Негребівка Радомишльського повіту Київської губернії, поляк, колгоспник. До війни рятуючись від арешту НКВД оселився у селі Товсте Радомишельського району Житомирської області. Коли розпочалась війна за порадою дружини переїхав у село Борщів того ж району, де проживали її батьки. Під час окупації, з великими труднощами, завдячуючи жителям села, а особливо Слободи, збудував хату і по звільненню села, 11  листопада 1943 року, мобілізований 18 листопада того ж року Радомишльським РВК, гвардії старший сержант, навідник 45 мм гармати 310 стрілецького полку 8 стрілецької Ямпільської дивізії 1-го Ураїнського фронту. Наказом №09/Н від 1 травня нагороджений медаллю «За бойові заслуги». Після поранення та лікування у польовому шпиталі, направлений командиром відділення 8 окремого гвардійського мотоциклетного Бранденбургського ордена Червоного прапора батальйону 8 гвардійського механізованого Прикарпатсько-Берлінського ордена Червоного прапора і ордена Суворова ІІ ступеню корпусу. 
Наказами №070/н від 12 вересня 1944 року по військам 8-го гвардійського механізованого прикарпатського корпусу та №023/н від 21 березня 1945 року по військам 1 Гвардійської танкової армії нагороджений орденами Слави третього ступеню та Червоної зірки.
Загинув 21 квітня 1945 року не дочекавшись Перемоги всього 18 днів. Похований неподалік від Берліну в братській могилі села Зеефальд.

Писав сын, Згурський Валентин Адамович.