Жалило Григорій Якович народився 15 вересня 1925 року в селі Прядивка, Царичанського району,Дніпропетровської області в сім’ї селян. Його батько був головою колгоспу .У 1941 році закінчив 10 класів. 21 червня у нього був випускний. А на слідуючий день почалася війна. Матір Григорія разом з дітьми відправили в евакуацію до Казахстану. По дорозі, у Ростові всіх дітей, яким було більше 15 років забрали копати окопи. Через деякий час всіх хлопчиків, серед яких був і Григорій , відправили до Уфімського військового училища, де він навчався два роки. Після училища його відправили на фронт. Воював він на Другому Українському фронті. Спочатку був курсантом, а потім його призначили командиром мінометного розрахунку. Брав участь Корсун - Шевченківській групіровці, потрапив у оточення, але дякуючи командиру,їх загін врятувався. Був тричі поранений. Останній раз його поранило наприкінці війни в Австрії. З 1945 по 1946 року лежав в Австрії в госпіталі. Повернувся додому 26 березня 1946 року у званні старшого лейтенанта. Протягом війни був нагороджений медалями та орденами:»За взяття Будапешта», «За взяття Вени», «За Перемогу у Великій Вітчизняній війні». Також був нагороджений орденами і в мирний час. А також йому присвоєне звання капітана. Помер 18 березня 1989 року.

Страница солдата создана "Бессмертный Полк-Днепропетровск"